09 серпня 2018

Втомившись від намарної жаги

Друк
Оцінити
(6 голоси)

Втомившись від намарної жаги,

Почну писати втомлено і чемно.

Я заримую смутки і борги

З ім’ям того, хто став постійним щемом

 

Що затруїв немовлені слова,

Прихований у снах і ворожіннях.

Існує світ, де я іще жива

Двоянусом – коханка і дружина.

 

Існує день, де я іще сміюсь

Оплутуючи сміхом, мов шовками

Того хто залишився у раю

Після падіння Єви і Адама.

 

Тепер, мов десять тисяч берегинь

Я бережу одне-єдине слово,

Римуючи невіддані борги

З ім’ям того, хто вчив мене любові.

1996

Повернутись нагору