Світ мене викине –
Знову на берег викине
Спраглого вікінга
Жінку, що хоче війни
Світ мене визнає –
Всупереч розуму визнає
Темною, грізною –
Апологетом весни
Світ мене сурмами
Стріне у сонмищі віхоли –
Дику й незайману
Пісню дзвінку і нову
Світе, врятуй мене!
Мабуть, я справді дихаю
Світе, впізнай мене!
Мабуть, я дійсно живу…
Вересень 1997