І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (419)
25.05.22
Спогади – сигаретами
Спогади – сигаретами: спалюються до слова. Дотики і перетини. Виключно випадкові. Все, що було – повицвіло, мов на вікні фіранки. Ніч оплива живицею. Світять бузками ранки. Травень мандрує полуднем з вітром в легкій торбині. Очі говорять: солоно. Пам’ять втішає: нині. Обрій – тонкими п’яльцями. Білим шиттям у ньому Те, що втекло між пальцями і відцуралось дому. Спомин спіткаєш зопалу. Вихилиш…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
26.04.22
Чорнобиль
Тихий вітер мертві трави клонить, І здається, все от-от засне... Відлунали горя чорні дзвони, Відсивіло небо весняне. Плачем наполохані лелеки Відкружляли у височині, Полетіли – вже не крик, не клекіт – Лиш нечутний стогін в напівсні. Тільки Смерть блукає тут, незрима, Але й їй притулку не знайти: Чорними, порожніми очима Дивляться покинуті хати. 1992
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)