І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (158)
14.09.16
Вікна, що світла просять
Вікна, що світла просять Луки, що снять квітками Так і приходить осінь Плутаними стежками Клякнуть замерзлі граби Осінь іде лукаво: Запахом стиглих яблук Памороззю на травах Осінь – дзвінка шаманка З бубном низького сонця – Сонця холодних ранків – У золотій долоньці Спить хриплуватий голос Неба – ловця мелодій Стигне усе навколо Теплий лише твій погляд
Опубліковано в
І залишаться - вірші
07.09.16
Просто. Без прав і правил.
Просто. Без прав і правил. Світло, мов сонця зблиск. Мов у духмяні трави Падати долілиць. Легко. Все ближче. Ближче. Дивно – вагань нема – Пити цей біль. І ніжність Розпізнавать на смак. Тепло. Гортає листя Вітер із наших снів. Коси, що розплелися. Спогад, що занімів. Чарами цього літа – З папороттю і без – Дихати. Тобто жити…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- БАЛАДА ПРО БРАТІВ в І залишаться - вірші (19.06.18)
- Щоб статися класиком в І залишаться - вірші (19.06.18)
- Павло Бондаренко (Правий) в Спогади, рецензії, статті (16.06.18)
- Щоночі входжу в темні зали в І залишаться - вірші (14.06.18)
- Котячі кігті випускає в І залишаться - вірші (12.06.18)
- Пам'ятнi заходи в Новини (12.06.18)
- Сестрі Наталі в І залишаться - вірші (12.06.18)