1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (258)

Щоночі входжу в темні зали… Коли змовкає спів мечей, Я розчиняюся в печалі Твоїх безпам’ятних очей   І пригортаюся туманом До чорних квітів на вікні… Це добре, що твоя кохана Не дорікне нічим мені   За безтілесність і мовчання, за неприкриту шовком суть… Та й що боятися туману? Він тільки сум… холодний сум.   Нечутно йду.. Так ходять Музи, Так…
Море пінно цілує піски оксамитні Завмираєш, почувши мій спів у прибої Застигаєш, зловивши мій подих у вітрі Я з тобою, мій принце я завжди з тобою   Море мушлі ховає в піщаних шкатулках Бо не хоче відкрити тобі передчасно, Що була я рятунком, була я притулком Безліч днів і ночей доливаючи щастям   Море легко приймає і легко відносить І…