1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Сонцетяжіння

Сонцетяжіння (41)

Мій друже! Навий мені втоми і туги, Допоки у тебе є місяць, і ніч, І Шляху Чумацького стоптана смуга, Де котяться зорі, вози і пісні, Допоки є голос — замріяно-тужний — І передчуття, що надходить біда — Я можу молитись за сина і мужа, І ще — за коханця. Молитва бліда Тривожним обличчям задивлена вгору — Хай святиться вічність, де…
Сьогодні згадала юність — Цей білий наріжний камінь — Шляхетна моя бабуня З порепаними руками. З іконним усміхом вічним, З прихованим смутком неясним, З прекрасним темним обличчям. Поораним плугом часу. Підклавши в вогонь печалі, У діжі журу місила, І вдався їй хліб звичайний,— Немов коровай весільний: Од ранку над тістом вгору Долоні злітали, мов крила. Обмовилась: — Прийде Григорій, А…