1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Я маю неприборканого звіра: Зі мною котрий день живе зневіра Змітає пил, чаклує над плитою… Харчується моєю самотою Увечері ляга зі мною в ліжко А ранками сичить, мов дика кішка Хоч як не дивно, та мене не кривдить Лиш каже: не чекай. Він знов не прийде Я поки сперечаюся хоробро. Та ні – не йде. Бо їй у мене добре…
Трохи б надпити Степу… Вам там у ньому – легко: Вам – і світання теплі, І молоді лелеки.   Встояний мед повітря. От і нема дилеми: Кожній краплині вільно Дихається окремо.   Тут же – дерева, віти Скупчилися юрбою… Легко вам говорити: – Дівчинко, будь собою! Липень 2007
Сторінка 1 з 9