1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Знаю тебе і на смак і на дотик Бачу тебе у здриганні тіней Чую в обрамленні звуку і ноти Соло печалі дитячо-смішне Хто нас образив кого ми забули З ким перетнули прозорість межі Ми утікаємо в сонне минуле Тихо-тихесенько-нишком чужі Так і минеться і біль перестане Перезів”ється в шаленім танку Знаю ти танеш ти болісно танеш Але слідкуєш слідкуєш слідку……
Найгірша дорога – це та, що по колу: немає кінця – І не буде ніколи. Од віку до віку, Від міста до міста... Шляхи без кінця – Наче пісня без змісту. Я тільки квитки Залишаю на згадку: Потрібен кінець, Щоб почати спочатку. 1993
Сторінка 1 з 14