1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Я отямилась щойно на березі сну. Навкруги – недитяча казка. Я тону в цьому погляді, справді тону. Порятуйте мене, будь ласка!   В цьому погляді бризками – ніжність і сміх. І на денці іще – невловимо – Що одні ми. Одні. Ми самі серед всіх Із розкритими настіж очима.   Що віднині не треба ні сліз, ні вина. Якщо хочете…
Розливається просинь Ти шукаєш ім’я – Повертається з часом Все на кола своя   Припадаю до тебе В пам’ять давніх відлиг, – До очей твоїх – небом, Ковилою – до ніг 1994