1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Ти народився янголом.Думав: стоятимешВартою коло Престолу.Дякував долі.Та поволіЗростало терня гординіспливали віки, мов годинище не було Людини,а ти був до неї подібний:та ж самовпевненість житиІ падіння надій німих.Спинися на мить!Мовчи!Спочиньна моєму плечідо вранішньої годиниТи будеш – Людина,щось середнє між янголомі тим, чиє темне ім’яне згадують проти ночі.Відчайдушність жіночацілує тебе у очіу погордливий вигин уст…Вагання чомусьМене уже не спиняють.О, вигнаний з раю!Твоє…
Спасибі. Прекрасна химера. Так легко сміятись і жить. Я знаю – зневіра не вмерла, Вона відвернулась на мить.   Я знаю – Примара розтане, Зотліє полуда запон… І все ж – на прощання – коханий! Спасибі. Хоча б і за сон.   – Дурниці! Химери, примари… Ну як ще тобі довести?.. – В минулому – спала. А зараз Нарешті прокинулась…