1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Як мало треба для щастя: Раз на місяць почути твій голос Віддалений проводами І трохи зігрітий вином   І знати, що там, за степами Тобі не зраджує пам’ять І тиха думка про мене, – А зраджує тільки сон   Я буду весь день щаслива, Аж поки настане вечір Твоїм не зігрітий словом, – Провісник того, що буде…
Чуєш? – Луна Перекочує камені крику. Колам голосу – голосно, болісно, хрипко: – Аго – о – о – о – в! Більше не чути мого Тихого плАчу Панно трояндо, пробачте – Більше не буде сліз… Так джерельно з лона землі Проростали блакитні квіти Вам хотілося пити – Пийте. Тепер вже можна Краплина кожна Оплачена. Чи то оплакана 1995