1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Перехрестіть мене, бабуню,Щось так незатишно мені.Летять мої патлаті дніПовз нашу вкриту мохом клуню,   Повз наш старий садок сливовий,Повз теплі пахощі трави…Я знаю, думаєте Ви,Чому нема од мене й слова.   Бабуню, прошу, як в дитинстві,Перехрестіть моє вікно.Вже вечора сумне виноДо очерету небо тисне.   Чи я забудуся у сні?Вже ніч по небу місяць суне.Перехрестіть мене, бабуню,Щось так незатишно мені.
Мені з тобою – легко дихати,Повітря ділячи на двох.Розвішує зелене віхоттяМежи гіллям старенький Бог   І не говориться – співаєтьсяЯ так хвилююся чомусь,П’янку поезію спиваючи,Мов поцілунок, просто з вуст.   Я так мовчу – немов на іспиті,Фатальний витягши білет.Мені з тобою легко мислитиВ масштабі неба і планет   Яка мелодія розхристана! –В словах просвічує душаЯк розлітаєшся іскристо тиЛегкими бризками вірша!…