1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
У кишені „мєлоч” дзенькає. Я морозиво скуповую. Подиви, яка гарненька я – У блакитне похварбована.    А що дура – то й нехай собі. Не усім же йти в проффесори… До чуток не прислухайся ти, Що, мовляв, живу із Песиком.   Ти повірив їм – а вот тобі. А нормальний парень знатиме: треба в хаті мать животноє – Сторожити шафу…
Ти залишаєшся в цьому місті за старшого. Тож уявляю, яку ти влаштуєш паті – З масками і плащами. З парадами й маршами. З пізніми прокиданнями у незнайомих кімнатах.    Всі ліхтарі спішно втечуть в різноколірність. На конфеті підуть усі газети. Факт, що ніхто не помітить на темній колії Єдиного, хто від’їжджає. Темного силуета.   ...Падає сніг. Вистеляє гніздечко ватою. Сплять…

Мій настрій

Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...

Копия СОН ТРАВА