Творчість
Творчість (583)
27.03.17
Зоря мого зойку так високо висить
Зоря мого зойку так високо висить На синій завісі в індиговій висі, Мінливо малює за кольором колір І коло за колом все ходить довкола Заснулого тихо у власному домі, Глухого до звуків, йому невідомих. І з присмаком крові стоїть пурпурово Зоря мого зойку на тлі полиновім. 1.11.93
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Раптом пригадуєш, як же це боляче – бути Знаєш водночас, який це солодкий біль Так ніби в грудні зливаєш вина із бутлів, Ніби свідомості знов програєш двобій Ніби укотре себе не чекаєш довше Аніж належних 15 чемних хвилин Ніби з долонь для води підставляєш ковшик (Ну, не вписати горнятко у спів ковили!) Потім спиняєшся. Тихо стаєш навшпиньки Щоб зазирнути ув…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Юркові Нозі - 45 років в Новини (18.10.18)
- В місті гамірно в І залишаться - вірші (18.10.18)
- Пригадую – ми ховалися від батьків в Пам’яті Юрчика (17.10.18)
- Бачиш? Я дихаю рівно в І залишаться - вірші (11.10.18)
- Неба трьом соколам замало в І залишаться - вірші (10.10.18)
- Сонце моє так далеко в І залишаться - вірші (10.10.18)
- Вже віск розтав в І залишаться - вірші (10.10.18)