Творчість
Творчість (731)
17.05.18
Ну і нарешті – те, що і так відомо
Ну і нарешті – те, що і так відомо: Трави – зелені. Небо – блакитне. Земля – червона. Лиш не забудь. Зупинись на порозі дому. Грудочку тої руди притисни до скроні. Потім – тікати в тіні, дедалі довші. Тихо себе ховати помежи квіти... Раптом та й буде диво, та й буде дощик. Сполохне благодаттю – і ти навчишся родити.…
Опубліковано в
Шовкова держава
17.05.18
IДОЛ
Я дивлюся на вас порожнечею Всiх давно минулих часiв. Надi мною кружляють кречети I роки вiдлетiли всi. Хтось до мене молиться голосно, Голос хрипне вiд пилу вiкiв. Моя щедрiсть вертається колосом На поля за межею рiки. Гнiв мiй кривиться громом левиним, Блискавицями кидає мiдь… А подоба моя невинна, Що її забули спалить, Або вкинути в рiчку й…
Опубліковано в
Хортицькі дзвони
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Береш тепло руками в І залишаться - вірші (19.10.19)
- Антидидактика в І залишаться - вірші (17.10.19)
- БЕСАМЕ МУЧО в Ключі від ранку (14.10.19)
- Любове в Пісні (12.10.19)
- Ти йдеш з мого життя в І залишаться - вірші (10.10.19)
- Я встаю, я співаю, заварюю, лью в І залишаться - вірші (08.10.19)
- Переплітаючи подихи, відлітаємо в сон в І залишаться - вірші (07.10.19)