1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Я вигулюю парасольку, куртку, светра і черевики Я вигулюю сумку і джинси – їм корисне свіже повітря. Я не маю ні пса, ні киці – Я боюся: а раптом звикну, – А уже і фінальні кадри, І кіно закінчилось. Титри. Як на те, я гуляю містом у компанії мрій і звуків, Я блукаю його дахами, ігноруючи світлофори. Я вітаюся з…
Зупинися допоки це все ще не сталося наново Доки річка тримається чемно усіх берегів А з прочинених вікон так солодко пахне оманою Що вже майже скінчились зимові запаси снаги   І торкаючись сукеньки – тої, що справді заплутає Ну тієї саменької – так їм і треба усім! – Я вже подумки ніжно й пестливо прощаюся з путами Є часи на…