Творчість
Творчість (1048)
16.06.20
Не вір мені. Я — злива на траві
Не вір мені. Я — злива на траві. Я висохну. Я зникну. Я розтану. І тільки тінь мого гінкого стану Та голос мій залишаться живі. Проте серед безмежжя голосів Мій вирізнити ти уже не зможеш, Ти будеш озиратися тривожно І очі видивлятися в росі. Навіщо? Краще змовкни — і не вір. Я все одно назад не повернуся. Горітиме солодкий смак…
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
15.06.20
Вишня повна плодів
Вишня повна плодів, мов думок невтішнихЇх прозоре хитанняросте в мені.Мої пальці нервовозривають вишні,Гіркувато-червоні,як перший гнів.Проростає у відрахлінива злука,Червоніє тремтінняміж сивих трав.Вишні падають з пальцівчервоним звуком,Мов чиясь віртуозназахоплена гра.Кам’янію надвечір.А трішки пізнішеПроростаю у землю.І тільки вгоріМої пальці нервовозривають вишні,Гіркувато-солодкі,мов перший гріх.
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- До розлук ми призвичаєні в Мелодія вічних прощань (27.11.21)
- "Я прийду і піду. І залишаться вірші" In Memoriam. Марина Брацило" в Спогади, рецензії, статті (25.11.21)
- Радіо Культура: говоримо про одну з найяскравіших поеток межі 1990-2000-х в Новини (24.11.21)
- Летімо, сестро в Сонцетяжіння (22.11.21)
- Так не буває, правда? в Я зроду тут живу (17.11.21)
- Гість в Проза (12.11.21)
- Ну, скажи мені, шукать де в Ключі від ранку (10.11.21)