1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Снитимешся – навряд чи.Ти, як і завжди, стерпиш.Ніжне моє звірятко.Голочко мого серця.   Стишишся. Не стривожиш.Кроками серед ночі.Згадки – по одній – кожнуВпустиш – куди захочеш.   Так воно і минеться:Рік – позарік – на потім.Трохи пожовкнуть нецкеІ потьмяніють фото.   Хоч і відплачуть зливи –Віритимуть затятоРуки мої – в можливістьЗвичного: обійняти.   Не бережи – занадто.В біль мій приходь…
І коли я ламаю стебла –Мов для наших вінків з тобою, –Задивляюся в наше небоНад розпеченою юрбою.   Пролітаю крізь сміх і галас,Проливаюся – поверх гребель…Знаєш, папороть на КупалаЯ шукатиму вже без тебе.   Облітатиме – часом, часом –Відцвітання плачів на віях.І минеться Медовим Спасом.І відпустить на Маковія.   На Покрову пристане в прийми,А по тому шелесне в осінь.І тоді…