1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Пролилося сонце над ланами, Затопило сяйвом берегиРозлилася повінь дивоснами, Сповнена весняної жагиАж до неба виросли загравиІ шепоче стомлена земля:- Аве, Сонце, дню весняний, АвеРадуйся, паруюча рілля!П’ючи струми сонячної зливи,Мов життя затверджуючи тим,Золотим колоссям марить нива,Марить степ розмаєм золотимІ лиш я, вербою край дорогиПогубивши звіяні листкиВклякла. А образи і тривогиДо весни засипали стежкиТак стою, окрадена вітрамиТихим сном ввижаються сніги…Байдуже, що сонце…
Я - крапелька прозорої роси,Візьми мене до теплої долоні,І поки з болем серце не холоне,До самого обличчя піднеси. Гарячий вітер серце причарує, 0, ніч південна, сповнена краси!Візьми мене, до спраглих вуст неси,І я одвічну спрагу утамую... 1990