Творчість
Творчість (791)
08.06.18
ВИПАДКОВІСТЬ
І. І що тепер буде? Здається, не буде нічого. Ми – люди, лиш люди, І то була просто дорога. Спокійна відносно: Перони, валізи, вокзали, І все було просто – Ми навіть тепла не шукали. Усе вже минуло, Минуло, як злива у травні... Останній притулок Підшукують спогади давні. Спустошені груди – Їм серця замало одного... І що тепер буде? Все…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
07.06.18
REQVIEM
«Зажурилась Україна…» /з народної пісні/ Зажурилась Україна, Соромом повита. Ще лишилось покриткою По світу пустити Шукать правди. Нема її! І світ цей – омана. Хто побачить, хто розкаже? А слухати стане?! Кажуть: доля є: Не вірте! Нема її в світі. На ганьбу та умирання Ростуть наші діти. Кажуть: діти. Раби ростуть! Бидло поніміле! «Як кровиночку кохали…» – Досить вже. Зростили! Вже нас…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Помаранчеве ІІ в І залишаться - вірші (28.02.20)
- Кара за перший злочин в Сонцетяжіння (24.02.20)
- Зоря мого зойку в Я зроду тут живу (20.02.20)
- Половецькі герці в Сонцетяжіння (20.02.20)
- БЛЕФ в І залишаться - вірші (18.02.20)
- Наше світання, наша розмова в Мелодія вічних прощань (17.02.20)
- Благословляю відстань тричі в Мелодія вічних прощань (16.02.20)