1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Мій відчай – він, як правило, Несправжній. Мій усміх пахне травами – Як завжди.   Тайфунами, мусонами Буває А сміх пульсує дзвоником Трамвайним   Пустунка, пересмішниця, Не сердься, А голос в’ється ніжністю По серцю   А стукіт серця лунко так - У щебет, Немудрими дарунками Для тебе. 06.06.12
Я бачила примерзлі квіти: Їм так хотілося тепла Вони так квапилися в літо А в гості – паморозь прийшла   І от – знесилені долоньки Уже торкаються землі І сніг дзвенить прозоро й тонко У відрах при порозі – лід   І скулених звіряток двійко До печі туляться чимдуж Від пуп’янка на ніжній шийці Ніяк очей не відведу   І…