1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
А він мовчить – затерплий в горлі голос: Чи то не вперше краще промовчать Про те, що стільки ніжності навколо, Про те, що стільки сумніву в очах.   Уже весна веслує в бережечок І літо вже сортує лелітки… І я мовчу – бо слово недоречне, А істина – на відстані руки.   Докльовують пташки жалю окраєць. Лежать жита – не…
Ти не повіриш. Ця тиша дзвенить і пульсує. Дихає п’яно і сонно зітхає у ніч. Теплий спочинок від денних міжбуденних суєт Квітне дитинно у посмішках сплячих облич.   Ти не повіриш. Ця тиша – вінець карнавалу: Падають маски і вітер мете конфеті… Я відчувала. Ба, більше – я передчувала Ніжну мовчанку і зорі оці золоті.   Ти не повіриш. Ця…