Творчість
Творчість (536)
12.06.12
Бранка
Не розтулити спечені вуста.І попіл полину спада під ноги.Над степом потолоченим літаНечутний стогін. Стихає плач. І блякне біль в очах.І сонце встигло висушити коси.За кожним кроком падають на шляхЧервоні роси. Чи сповнено приреченість лиху?В степу безмежнім тане слід кривавий.Ростуть услід на Чорному шляхуЧервоні трави.
Опубліковано в
Пам’ять козацького степу
12.06.12
Рушник
Білим по білому – губиться в далині.Білим на біле ляга в ковилу засторога.Що не стібок – трохи світлі і ледь сумні,Виповідають мені рушники дорогу. Але шукати – речено по межіФарб і вагань. Кольорів і благань корогви.Маки цвітуть. А між ними ростуть чужі,Вітром принесені квіти у льон потроху. Поки цвітуть – то немовби й не йшли здаля.Мов народились і тут випивали…
Опубліковано в
Пам’ять козацького степу
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- БАЛАДА ПРО БРАТІВ в І залишаться - вірші (19.06.18)
- Щоб статися класиком в І залишаться - вірші (19.06.18)
- Павло Бондаренко (Правий) в Спогади, рецензії, статті (16.06.18)
- Щоночі входжу в темні зали в І залишаться - вірші (14.06.18)
- Котячі кігті випускає в І залишаться - вірші (12.06.18)
- Пам'ятнi заходи в Новини (12.06.18)
- Сестрі Наталі в І залишаться - вірші (12.06.18)