1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Дотлівати, мов небо. Мов небо осіннє на заході.Вистигати, як води. Лише – у своїх берегах.Не вживати ні жодних, ні ані жоднісіньких заходів.Просто тліти – і слухати, як витікає жага.   Витікає крізь пальці, ще досі не хлинула горлом.Витікає крізь очі. А далі – напевно, до зорь.Ми на лініях різних. І, ясно, у різних вагонах.Я – нічний. А ти денний, напевно…
Дотики, усмішки, просто слова –Правила гри не змінились донині.Час, коли обертом йде голова,Час на підборах і в міні.   Час макіяжу і вчинків дурних.Час опівнічних фантазій.Час, коли сняться намріяні сни...Сумніви? В жодному разі!   Все має значення – подих і жест.Навіть мовчання говорить.Тільки… Коли тобі тридцять уже,Дідько! Яка з цього користь?   Нам би з тобою сходити в кіноЗнічення пить…