1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Так несвідомо,             так по-дитячому легкоСвітло спадає            прозорими пелюстками – Ніби між хмар             облітає, відцвівши, лелека,Ніби від щастя плаче             розпечпний камінь.   Бачиш? – зелена безвість            спливає в небо,У височинь проростають            листям дерева…Тихо сочиться життя            зі скошених стебел, - Мов повертає борги            материнському чреву.
12.07.11

Marina

І. перебираючи камінцісеред пінизавмираєш тривожносонце лежить на руціплодом прозріннягнівом Божимпахне гріхом пісоктугою – вітерспогадом – морети, відганяючи сон, застигаючи світлом, наростаючи хором, поволі втрачаєш грані,відчуваючи дотик сонце тримаючи на руці, мариш пізнанням, наче чотки, перебираючи камінці ІІ. Такі тривожні білі баранці...У надрах мушлі зроджується вітер.Наворожило небо по руціБагато моря і багато світла.   Цього шляху глибока бірюзаМені заборгувала сліз і…