1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Вітер ще має шанси бути почутим. Навіть якщо гніздиться на денці склянки.   Вітер дарує волю. Та радше – труту. Вітер нагадує лоно чужої коханки.   Вештає світом, полює – шукає втіхи. Якщо захочеш – можеш його прийняти.   Тільки – чи вистачить крові, дощу і сміху. Щоби – якщо не спиниш – хоча б обрати. 19.05.09
Ну і нарешті – те, що і так відомо: Трави – зелені. Небо – блакитне. Земля – червона. Лиш не забудь. Зупинись на порозі дому. Грудочку тої руди притисни до скроні.   Потім – тікати в тіні, дедалі довші. Тихо себе ховати помежи квіти... Раптом та й буде диво, та й буде дощик. Сполохне благодаттю – і ти навчишся родити.…