1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Відпивши від ночі, світлішаєш. Може,Ти знаєш закон?Шукаєш Парижа, шукаєш Ліможа –Знаходиш балкон.   Під ним пропливають обвуглені миті.І тисячі снів –Немов перетерті, немов перемиті –Дзвенять у вікні.   Навіщо фіранки, карнизи і рами,Ця безвість нащо?Блукаєм, блукаєм, блукаєм дворамиУ власне ніщо.   Мандруєм, мандруєм, мандруєм – вустами,Словами, теплом.Допоки розтанем, допоки не станемПідсвітленим склом.   І потім – вітражно і так венеційно…
Медеє, привіт! Ти бува не скучаєш за татом?Тебе ще не тягне на рідну Колхідщину?Ти мусила б ще і родину свою пам’ятати:Татусь-ворожбит і підірвані сестри поприщені.   Тобі ще не час для відвідин? Не час мандрувати?Руно не повернеш – так хоч нагуляєшся.І буде у всіх (включно зі мною) свято!За що там іще ти, нещасна небого, тримаєшся?   Хіба за дітей –…