1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Попід вікнами росте терен,І не скаже нам ніхто, де ми:П’ять доріг – усі ведуть в темінь,П’ять дверей – усі ведуть в терем.   А у теремі у тім – тиша.Мовби хтось усі слова вимів,Мовби звуки – в  інший всі вимір,В еміграцію – усі миші.   І підлогою повзе холод.Мурашине по хребту свято:Вже немає нас кому звати,Вже нема кому замкнуть коло.…
Покірлива, м’яка… Плювали ми на звичку!Дочка степовика – од віку степовичка.   Не об тобі аркан (пісні намарно плачуть!):Із роду козака – як не крути – козачка.   Зітхнувши, провела – і не спинила хатаТебе, дочку орла, як не крути, крилату.   І що до правил гри, зневаг, облуд і болю:Тій, що пила вітри, як не стриножуй, – воля.  …
Сторінка 9 з 9

Мій настрій

Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...

Копия СОН ТРАВА