Творчість (607)
I
перебираючи камінці
серед піни
завмираєш тривожно
сонце лежить на руці
плодом прозріння
гнівом Божим
пахне гріхом пісок
тугою – вітер
спогадом – море
ти, відганяючи сон,
застигаючи світлом,
наростаючи хором,
поволі втрачаєш грані,
відчуваючи дотик
сонце тримаючи на руці,
мариш пізнанням,
наче чотки,
перебираючи камінці
II
Такі тривожні білі баранці...
У надрах мушлі зроджується вітер.
Наворожило небо по руці
Багато моря і багато світла.
Цього шляху глибока бірюза
Мені заборгувала сліз і солі.
І пахнуть повертаннями назад
Простягнені долоні виднокола
III
День прошепоче дурницю на вушко.
Тінь моїх кроків ляже в траві.
Я, наче равлик, сховаюсь у мушлю
Подихом вітру і спогадом хвиль.
Все буде добре – і завтра, й позавтра.
З тисячі згадок – загубиш одну:
Як ти вподобав дитячу забавку –
Слухати море на березі сну
Тексти – немов приреченість.
Хоч занотуй начорно:
Жінка, що пахне печивом.
Хлопець, що пахне морем.
П’ять насінин розлузано.
Пахне пісок травою.
Дядечко з кукурудзою.
Тітонька з пахлавою.
Сонце торкнеться даху ще,
Поки ж – гасають босо
Ці полуденні пахощі:
Риба і абрикоси.
Переплетуться змушено
І усміхнуться сонно…
Море в прикрасі з мушельок
Бачить у снах мусони.
Тягнеться пляж до вечора.
Дня золоті зажинки.
І доїдають печиво
Хлопець, оса і жінка.
3.08.08
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Хтось програє, а хтось залишиться в І залишаться - вірші (10.12.18)
- Дзвінкого дня натомлене плече в І залишаться - вірші (10.12.18)
- Я обачлива на мілинах в І залишаться - вірші (06.12.18)
- Фінальні заходи "Хортицьких дзвонів", день другий в Мультімедіа (03.12.18)
- Новини Z - У Запоріжжі відбувся всеукраїнський поетичний конкурс "Хортицькі дзвони" - 30.11.2018 в Мультімедіа (03.12.18)
- А вікна ж відчиняються всередину... в Спогади, рецензії, статті (03.12.18)
- «ВІД НАС ТІНЕЙ НЕМАЄ НА СТІНІ» в Спогади, рецензії, статті (03.12.18)