1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
12.06.12

Втеча

Впасти і піднятися. Піднятися – і йти.Знову без надії, без омани, без мети. Бачити, як кров’ю просякають батоги.Впасти і піднятися. А тільки і снаги. Знала: не втечу, не відгризатиму руки…Доки серед ночі не заплакали вовки. Доки не побачила блукаючі вогні –Свічі поминальні. По братах і по мені. Вишкірився місяць ятаганом: не втечеш!От що пам’ятаю (знаю, це не все іще): Небо…
Ні, не як вони, – не на аркані,Не ясиром, а відтак – не тілом.Я сама прийшла до тебе, хане,І цілую – бо сама хотіла. І в намет – беззбройною. І ще я –Вітер поміж сполохами шалу –Гірко-полиновою душеюДо руки з нагайкою припала. Де Перун замкнув огненне коло,Де по Святославу змовкла тризна, –Я спокійно п’ю свою неволюЗ присмаком солодкої трутизни. Зупинюся.…