1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Віддай мені мене. Віддай негайно. Візьми усю, Але віддай. Як хоч, лови, Як хоч, тримай. Тримай-но! Як хоч, втече сполохана вода. Як хоч, напийся. Хоч – вмирай від спраги. Як хоч, дивися, Слиною зійди – Повз Рубікон, Повз moskow, Повз рейхстаги, Повз відчуття Шаленства чи біди… Мені болить. Мені тепер постійно Болить очей Шалена каламуть… Що там було? – Точаться…
О, моє золоте дитинство! Де ти, де? Пройде день, мов опале листя, Відійде…   Так минаються дні за днями Без облич Золотими чарує снами Тиха ніч   Та недовго: думки мов повінь. Де ти, сон? Випливає прозорий човен Із вікон   В човні тім – золотії весла: Мрії, сни… Чуєш, весно, безжурна весно, Відчини!   Дай спочити, бо груди палить…

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...