1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Я так боюсь себе самої,Що можу зрадити кохання,Сховавшись в млосному туманіІ ставши сніжною горою.   Мій подих вітром забуттяВуста гарячі прохолодить.Хай стане сном колишня вродаІ мрія про твоє дитя…   Струмками сльози розлились,Чи кров отак тектиме завше?Ти скажеш, до струмка припавши:— Цей смак! Я знав його колись!   І спрагло питимеш до болю, —Як поцілунки пив тоді.Це вже не я.…
Ти можеш перестати говорити – Ну от раптово перетисло горло Ти можеш не молитися на світло – Тим більше, навкруги і справді чорно Ти можеш врешті ввіритися вітру І вкотре не помітити світання Забий на все – на себе, день і світло Але моїм ти буть не перестанеш 2012

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...