1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
А музика – скрізь. Вода у під’їздних трубах Співає своєї. І ліфти дзвенять своє Сусід збігає сходами в ритмі румби… Здається, нічого немає, А музика – є.   Вона – реактив, який розчиняє тишу. Невидимі струни – у всього й для всього. Отож Уранці розбудить. Увечері - приколише. Заплаче з тобою. Але й засміється також.   І навіть коли обніме…
Посмішка з вуст твоїх Злетіла наче пташка І сіла на плече – Мені, мені одній! Крилом змахнула враз, Зітхнула ніжно й тяжко, Сумна, немов зоря, Моїх торкнулась вій.   Я зрозуміла все, Та не скажу нічого – Це знаєш ти без слів, Спіймавши погляд мій. Так іноді нічим Скінчається дорога, Нічим не допоможеш І не зарадиш їй... 1990