1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
07.07.11

Авжеж

Авжеж, не треба. Не треба дивитись в очі.Це рятувало мене майже цілий рік.Я вже забула, що хочу, шалено хочу…Ну хоч би дотик! Нехай і в дитячій грі.   Я все чекала – пришлеш мені валентинку.Або хоч слово. Або проклянеш цей шал.Це ніби кара – чужу покохати жінку.Втім, ти спасешся. Тобі хіба трішки жаль.   Велике діло – що терпнуть душа…
А причулося – ніби ти. Так буває: усе – занадто. Я не маю давно мети Окрім пестити руки ката. Окрім кидатись стрімголов У напоєне болем щастя Окрім злизувать тихо кров Із прозоро-тонких зап’ястків. Так буває: ідеш сама (Змій ув очі цілує птаха), Коли в небі засіють мак – Чорний з сірим Чумацьким шляхом. Хто тут винен? Мектуб. Кісмет… Ти забула…
Сторінка 11 з 11