1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Здаєш собі справу:Як хоч, а скаженому – степ.Упевнюєш тишуВ своїм цілковитім мовчанніІ поза тобою – пустеля.І терня росте.І перед тобою – веселкаВ зеленім клечанні.   Ти тихо минаєшПозначений хрестиком більНа цім вишиванні,Що зветься то спомин, то пам’ять.Ти знаєш, що варто Сьогодні програти двобій,І мчати учвал, Як зазначено вище, степами –   Ти маєш упевнитись,Тож закарбуй собі знак.Ти маєш забути, Щоб…
З місця – учвал. І натужно рвонулися жили.Я ворожила. Я все-таки ще ворожила.Так, наче вовк – на кривавому місячнім колі,Крові в снігу і голодному зблискові в серці.На похололім гонитвою стоптанім полі.Також на полі, де щойно закінчено герці.Я ворожила на нутрощах, досі гарячих.Я прозрівала, а думала – я була зряча.Я по слідах – зголоднілим обшарпаним лисом.Я говорила з купальським стривоженим лісом.Я…
Сторінка 12 з 12