1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Творчість
Білим по білому – губиться в далині.Білим на біле ляга в ковилу  засторога.Що не стібок – трохи світлі  і ледь сумні,Виповідають мені рушники дорогу.   Але шукати – речено по межіФарб і вагань. Кольорів і благань корогви.Маки цвітуть. А між ними ростуть чужі,Вітром принесені квіти у льон потроху.   Поки цвітуть – то немовби й не йшли здаля.Мов народились і…
Попід вікнами росте терен,І не скаже нам ніхто, де ми:П’ять доріг – усі ведуть в темінь,П’ять дверей – усі ведуть в терем.   А у теремі у тім – тиша.Мовби хтось усі слова вимів,Мовби звуки – в  інший всі вимір,В еміграцію – усі миші.   І підлогою повзе холод.Мурашине по хребту свято:Вже немає нас кому звати,Вже нема кому замкнуть коло.…
Сторінка 14 з 14