Однаково – до баняка,
До компа, до сапи, по сіно...
Чи – по яблука. І – блукать
Так невистигло і – осінньо.
Все одно – не тепер, не тут.
Тільки — помилки (час і простір).
Опадаючи в самоту,
Розумієш: простити – просто.
Але що там – за крок від нас, —
Хто зарано із гнізд – у вирій?
Стільки зорь – і хоча б одна,
Хоч одна б – хоч однінький вирок!
А до того – мине ріка
Береги, де ми ще ростемо –
Й однаково: до баняка,
До... (дивись попередню схему).
02.02.04