1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
13 липня 2011

Це було так реально

Оцінити
(2 голоси)

Це було так реально – кохатися в травах,
Жадібно цілуватись і позбуватись тривог,
Тепло і сонно брести, забуваючи справи,
Берегом сну, де нас врешті лишили удвох.

 

Мовби нам янголи стежку шовкову стелять.
Мовби усі берегині – обабіч нас...
Впасти у зливу, забігти в найближчий ґанделик,
Пити і пити, не чуючи смаку вина.

 

Це напливало марою – і напівтонами.
Так опливають лиш сни – мов опали – в очах...
І розчиняється все, що стояло між нами
Весь цей самотній, сирітський нелюблений час.

23.06.05