Болить… Переболить… Переболієш
(Так зі всіма стається – от в чім штука.),
В лампади доливаючи олію
Й тремтіннями свічок уклавшись в руки.
Стискає. Перев’є. Перезав’ється
Стрічками на вінках і на віночках.
Хто не збагне – той в очі засміється.
Хто вже збагнув – зітхне, закривши очі.
Від плачеться. Попустить. І відпустить
Кому – гріхи, кого – навік у вирій.
Мовчить, мовчить у серці чорний згусток.
Солоні письмена від сліз – на шкірі.
А комину – шкода збуватись сажі:
Ну, чорна, але рідна – хай їй буде…
Болить. Переболить. Так люди кажуть.
А люди знають. Знають. Знають?… Люди?
27.05.12
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- А десь поруч в І залишаться - вірші (25.01.21)
- А любов моя, хоч і у комі, — жива в Мелодія вічних прощань (22.01.21)
- Паперові сани в Сонцетяжіння (20.01.21)
- Не треба слiв, пророщених в теплi в Хортицькі дзвони (18.01.21)
- Доню моя, доню. пісня в Пісні (14.01.21)
- Я знаю все, що буде і було в Я зроду тут живу (13.01.21)
- Зачекай, дитино. Не спіши з коханням в Ключі від ранку (12.01.21)