Ніч виворожує. Падають маски.
Стиха шепочеш: «Були собі двоє…»
Так зазвичай починається казка.
Можна, я в ній опинюся з тобою?
Землі медові і ріки молочні
Знаю на смак – так і є поміж нами.
Сни на світанку – вони найсолодші.
Можна, я буду ранковими снами?
І – до фіналу, минаючи пастки,
Підступ здолавши, чаклунок пославши…
Бачиш? Все просто: це я – твоя казка.
Нині. І завтра. І потім. І завжди.
22.06.12
04 січня 2013
Казка для тебе
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)