Усі слова, які не добирай, –

Складаються у теплу колисанку.

Тепер я знаю: він існує – рай.

У цьому раю ми удвох до ранку.

 

Моє життя – і наче не моє.

Моя буденність – наче й не буденність.

Я точно знаю: рай насправді є.

Я в ньому прокидаюся щоденно.

 

Він навіть не на відстані руки

(Когось колись, напевно, піддурили).

А що недосконалий – ну, такий,

Який самі допіру сотворили.

 

Чи натворили? Хочеш – обирай

Між визначень, що все одно безсилі…

Тепер я знаю – він існує, рай.

Між наших рук, що мить – і будуть – крила.

 

19.06.12