Георгію
Хлопче, у тебе в голосі
Ріки гірські зливаються
Листя дерев тріпоче…
Оксамит стелеться
Ніжність і шал колються
Шепотіння звиваються
Наворожують ночам
Майбутні хурделиці…
Хлопче… мов сніг Кавказу
Звук обпіка гаряче
Пісня росте відлунням
(А в душі – повінню)
Марно шукати назву
Тиші цій… чарам цим..
Пристрасті вічно юній..
Мудрості закарбованій…
Хлопче, ти й сам не знаєш –
Як воно, де і що в тобі
Первісно і стихійно
Пристрасно завмирає
Ти – що причасний таїнств,
Ти мені – просто збіг –
Мерехтінням на віях.
І словом, що врешті маю.
08.11.11
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)