А він мовчить – затерплий в горлі голос:
Чи то не вперше краще промовчать
Про те, що стільки ніжності навколо,
Про те, що стільки сумніву в очах.
Уже весна веслує в бережечок
І літо вже сортує лелітки…
І я мовчу – бо слово недоречне,
А істина – на відстані руки.
Докльовують пташки жалю окраєць.
Лежать жита – не видно вже стерні…
Хай ніжність світу трохи зачекає:
Я крок ступаю – двері відчинить.
29.05.13
29 травня 2013
Ніжність
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Фелікс ШТЕЙНБУК. «ДЗВІНКІ ГОЛОСИ ВЖЕ НАПІВОЖІНОЧЕНИХ МАВОК», АБО «СОНЯЧНІ ПИСЬМЕНА» МАРИНИ БРАЦИЛО в Спогади, рецензії, статті (30.09.20)
- Місто стало сліпим жебраком в Мелодія вічних прощань (30.09.20)
- Я - та ні, не в далекі гори в І залишаться - вірші (28.09.20)
- Вуста набрякають криком в Сонцетяжіння (28.09.20)
- Весело. Як я вже говорила в І залишаться - вірші (26.09.20)
- А як ти думав в І залишаться - вірші (23.09.20)
- На віки вічні – цей біль в І залишаться - вірші (22.09.20)