1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
10 лютого 2017

Ти щойно вчився приміряти спогад

Оцінити
(5 голоси)

Ти щойно вчився

приміряти спогад

Виходило – не дуже.

Що подієш?

Три жмутки слів.

Мандрівка до порогу.

Спокійна і надійна безнадія

 

Тонких снігів

обірване лахміття

І сонця сторожкий

непевний усміх

І трішечки тепла.

І безмір –вітру

В руці – руки

стривожена пелюстка

 

А решта – тінь.

Такий собі театр

Обличчя тане.

Сон ховає риси

Тієї, що була у п’єсі – автор

А ще – чи то глядач,

чи то актриса

 

Ії щораз приводить

тепла сутінь.

Лови мару. Цілуй

вогні на стінах…

Усе гаразд.

Лиш треба перебути

Непроханого спогаду частину

 

Ти щойно вчився

приміряти спогад –

Невчасно. Недоречно.

Хоч кричи…

І все – дорога.

Кожному – дорога

І десь від щастя

згублені ключі

9.05.10

Мій настрій

Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...

Копия СОН ТРАВА