Ти ніби брат тепер мені,
Але ж хіба братів кохають?
Ти друг? ...Навіщо ж день по дні
Злітають спогади. А зграї
Летять на південь. Осінь знов
Ворожить листям наші долі...
О так, я вірила в любов,
Аж поки серце не схололо.
І ось тепер - чи друг, чи брат,
Не доберу ніяк сама я...
І лиш з-за вій, мов із-за ґрат
Любов невбита проглядає.
1992