Мені здавалось: ти мене гукав,

Хоч це було, можливо і не в тему

Сліпа рука, шукаючи рукав,

Мов кошенятко тицялася в темінь.

 

Мені здавалось: ти мене гукав –

А треба бігти, бігти, коли кличуть!

Здригалася невиспана рука,

Малюючи усміхнене обличчя

 

Мені здавалось: ти мене гукав

І за собою кроки не встигали

І усмішка зривалася дзвінка

І в хмарах набурмосених шугала

 

Мені здавалось: ти мене гукав

І серце виривалося пташино

І я неслася темпом гончака,

Пожежні обганяючи машини

 

І вже торкнувшись пальцями дзвінка

Замислилася: може це омана?

Мені здалося: ти мене гукав…

Пробач, що я не вчасно і незвано.