1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
20 грудня 2018

ПРОРОК

Оцінити
(4 голоси)

Не знаю, з якого світу
Ішов він – блаженний і тихий.
Сміялися навіть діти,
І натовп шалів від сміху.


"Чи ти, невмирущий і вічний,

Бува не з захмарного краю?"
Всміхався, казав зустрічним:
– Я стежку свою шукаю.


І далі, в скелясті гори,

Відлунням злітали кроки –
А стежка вилася поруч,
Натоптана і широка...


Він брів, наче мав оберега,

І сяяло з урвищ проміння -
А вслід йому нісся регіт,
Зриваючи з гір каміння...


Ніхто з них не знав – бо бачив

Не далі блискучого хламу –
Що Істина тільки незрячим
Свою відчиняє браму.

Жовтень 1991

Детальніше в цій категорії: « Happy Birthday 600 км + вихідні »