28 січня 2019

НА ПРОЩАННЯ

Друк
Оцінити
(7 голоси)

Мене не причарує вітер теплий
І переспів прозорої води...
Народжена із зоряного степу,
Я знову повертаюся туди.


"Ходім зі мною. – Чую, – за вітрами

Повітрям, що п’янкіше від вина.
Туди, де поміж синіми горами
Чарівний край у сонці засина..."


Не клич мене. Чи бачиш ти? Я плачу.

Кидаючи долонь твоїх тепло,
Та мушу повернутися. І наче
Півсвіту поміж нами пролягло.


А птахи білосніжні линуть, линуть

Під хмарами... Далеко тихий край.
Ти знаєш, в чужині вмира калина...
Пробач мені, дай руку. Прощавай!

Січень 1992

Повернутись нагору