1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
04 березня 2020

Коли повернуло назиму

Оцінити
(1 голос)

Коли повернуло назиму

І вимело всіх птахів,

На мене чомусь образилась

Одна з чотирьох стихій.

 

Чи то у зв”язку з вологістю

Від вилитих мною сліз,

Чи то з почуття обов”язку

Тримати мене в теплі,

 

Чи страшно було, і радісно

Робити шмаття з тенет...

Коротше, вогонь образився

Й почав допікать мене.

 

Боюся заснути ввечері:

Горнята з-під кави – в ряд.

І руки мої попечені,

І прилади всі горять,

 

Конфорки сичать ображено,

Пожежник кричить: “Ура!”,

І пахне в повітрі смаженим.

Чи шмаленим – як там тра?

 

Не знаєш, згориш чи зваришся.

Спитати б: “за що?”, “чого?”.

Давай мирову, товаришу,

Веселий, ясний вогонь!