А вiд тебе, коли вже не жарко
I дощi накрапають дрiбно,
Раз на рiк прилiтає аркуш:
Мабуть, я ще тобi потрiбна –
Як, скажiмо, крига на Пiвночi,
Чи, примiром, пiсок в пустелi…
Рудуватим крилечком пiвнячим
Стрiпонулося сонце на стелi…
Мабуть, зрiдка про мене згадуєш,
Коли сон тривожний насниться.
Ти моєю прикриєшся зрадою,
Прошепочеш: “Вона, чарiвниця!
Не втечу нiяк вiд примари,
Хоч давно поснула сторожа!”
Надто сильнi у мене чари,
Я сама їх позбутись не можу.
Я не маю нi краму, нi храму,
Я вiдмрiяла вже – востаннє…
Лиш боюся: пришлеш телеграму –
Почуттiв на листа
не стане.
***
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Не треба слiв, пророщених в теплi в Хортицькі дзвони (18.01.21)
- Доню моя, доню. пісня в Пісні (14.01.21)
- Я знаю все, що буде і було в Я зроду тут живу (13.01.21)
- Зачекай, дитино. Не спіши з коханням в Ключі від ранку (12.01.21)
- Ти мимоволі вбив в І залишаться - вірші (11.01.21)
- Свято скінчилося в І залишаться - вірші (10.01.21)
- Як високо стелиться дим у різдвяному небі в І залишаться - вірші (08.01.21)