Вуста набрякають криком.
Вуста готові розкриться.
Так марить іконним ликом
Відлучений від церквиці.
Свідомість готує втечу.
Чекально чорніє Голгота.
Юродивий юний вечір
Несе на плечі скорботу.
Ти тупцяєш в порохняві.
Ти чуєш запах живиці.
Плече підставляєш мляво,
Скорившись кармічній звичці…
Лишаєш хлібину калікам,
Не маючи часу помітить,
Що замість безтямного крику
Шепочеш смиренну молитву.
28 вересня 2020
Вуста набрякають криком
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)