Вуста набрякають криком.
Вуста готові розкриться.
Так марить іконним ликом
Відлучений від церквиці.
Свідомість готує втечу.
Чекально чорніє Голгота.
Юродивий юний вечір
Несе на плечі скорботу.
Ти тупцяєш в порохняві.
Ти чуєш запах живиці.
Плече підставляєш мляво,
Скорившись кармічній звичці…
Лишаєш хлібину калікам,
Не маючи часу помітить,
Що замість безтямного крику
Шепочеш смиренну молитву.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)