Уже паленiють клени
Вiд сорому, хоч невиннi:
Тебе примiряють на мене,
Як сукню у магазинi
За кольором, розмiром, вiком –
Звичайнi критерiї жiнки –
I навiть… за кiлькiстю вiкон
В приватнiм твоїм будинку.
Порад виростають гори,
Аж свiту за ними не видно…
Ось зараз все вирiшить хором
Незлiчений натовп рiдних,
Примхливо скрививши губи…
А ми ж не у клiтцi, не звiрi!
I ти мене просто не любиш,
А я тобi просто – не вiрю.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)