Білий сніг у рожевій долоні —
Мов кохання в твоєму серці:
Спершу — чисте, холодне і сонне,
Потім — тепле і вбите у герці.
Біла цнота — його минуле —
В каламуть, обертаючись, тане.
Поміж пальців судинами вулиць
Витікає твоє кохання —
Результат фатального збігу
Дивовижних обставин згубних.
Я подібна до цього снігу —
Не торкайся долонями, любий!
Хай між нами лишається відстань.
Невеличка: бодай півтону.
Білий сніг нерозшуканим свідком
Помирає в твоїй долоні.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Слова, старі, мов баба Горпина в Сонцетяжіння (19.04.21)
- У плетиво з гарячих тіл своє вплету в І залишаться - вірші (16.04.21)
- Колись давно, коли було не треба в І залишаться - вірші (15.04.21)
- І навіть фіранка мене боїться в Мелодія вічних прощань (14.04.21)
- В найбільший шал весняної повені в Мелодія вічних прощань (12.04.21)
- Відеопрезентація Пам'яті Юрка Ноги " Марина Брацило. Поезії прощань..." Автори: Ольга Черненко, Олена Степаненко в Мультімедіа (09.04.21)
- …Ти є у цьому місті в Мелодія вічних прощань (06.04.21)