1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
19 серпня 2021

Розрив-трава

Оцінити
(1 голос)

Котилося літо до осені,
прощалося сонце із росами,
і хвилями солодко-млосними
низалось намисто днів…
А небо вкривалося хмарами.
і я, засинаючи в мареві,
твоїми цілунками марила
п’янкими, мов подих степів.

 

Туманами сяйво заносило,
і бубнами дзвінкоголосими
котилося літо до осені
так довго — не день і не два…
А сонце вже листям скапало,
і з нами нічого не трапилось,
лиш там, де буяла папороть,
сміється розрив-трава.

Детальніше в цій категорії: « ДРУЖИНА МОРЯКА Це — так, просто так »

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...