1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (354)

Я от думаю – стільки ніжногоНеймовірного, незбагненногоМов не стало мене, колишньої,ПолоненоїПолонила – я   Виціловуютьтрави стебламиПрихиляючи ніч до всесвітуЗвідки стільки аждива теплого,Опівнічного, безсловесного   І лиш зорі всі – у сторожу нам,Долі свідками випадковимиМій некликаний,неворожений…Незворотністюподарований
Мимо – громи всі Веселки – і ті нездійсненні. Трохи втомився – Дарма, що не тільки від мене   Пофіг всі відьми Зі мною, кохано, вкупі Усмішки літа І ті ти розмінюєш тупо   Пофіг всі зорі… Бажання – і те безпричинне… Я буду поруч. Чекати – коли відпочинеш 6.06.12
Сторінка 1 з 9