04 квітня 2018

Не ховай у серці зневагу

Друк
Оцінити
(6 голоси)

Не ховай у серці зневагу

І не кидай словами в мене

Я не сміх, не пуста розвага,

Я – сон-зілля ясне зелене.

 

Я – твій сон весняний чарівний,

Я – сліпуча, п’янка омана,

Я – твоя польова царівна,

Я – веснянка, давно чекана...

 

На світанні відкриєш очі -

І побачиш мене в повітрі...

Хочеш, я тобі напророчу

Щастя – тихе, просте, нехитре?

 

А вночі заблукай між облич...

Шарудить мишеня із нірки...

Ти згадай мене. І поклич.

Я прийду промінчиком зірки.

 

Але ти не такий. Чужий –

Як зневажливо серце стука –

Ти угору не зводиш вій,

Лише зводиш повільно руку.

 

А слова - байдужі і рівні...

Не убий! Не убий, коханий!

Я – твій сон весняний чарівний,

Сон-трава... навесні... не в’яне…

Квітень 1993

Повернутись нагору