17 вересня 2018

Ти мене проквітуєш

Друк
Оцінити
(7 голоси)

Ти мене проквітуєш –

Я кинуся долі

Пелюстками зів’ялими:

Вітре! Неси!..

Осінь тихо заснула

І повні стодоли

Золотаво-пшеничної

Диво-краси

 

Та уже солов’ям

Захлинутися вітром

Неможливо. Бо вирій

Їх далі поніс

Сиві коси ковильні

Заплутані світло

Поміж інших заплутаних

Літяних кіс

 

Квасолі прозирають

з-за квітів незрячих

І стернево сміється

Останній зажин

Хай минає це літо:

Мене ти не бачив,

Як спізнілі конвалії

Перших жоржин

20.12.94

Повернутись нагору