08 листопада 2019

Посмішка з вуст твоїх

Друк
Оцінити
(2 голоси)

Посмішка з вуст твоїх

Злетіла наче пташка

І сіла на плече –

Мені, мені одній!

Крилом змахнула враз,

Зітхнула ніжно й тяжко,

Сумна, немов зоря,

Моїх торкнулась вій.

 

Я зрозуміла все,

Та не скажу нічого –

Це знаєш ти без слів,

Спіймавши погляд мій.

Так іноді нічим

Скінчається дорога,

Нічим не допоможеш

І не зарадиш їй...

1990

Повернутись нагору