Не розтулити спеченi вуста,
I попiл полину спада пiд ноги.
Над степом потолоченим лiта
Нечутний стогiн.
Стихає плач. I блякне бiль в очах,
I сонце встигло висушити коси,
За кожним кроком падають на шлях
Червонi роси.
Чи сповнено приреченiсть лиху?
В степу безмежнiм тане след кривавий.
Ростуть услiд на Чорному шляху
Червонi трави.
13 квітня 2022
Бранка
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)