1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
07 червня 2022

Ноктюрн

Написав  administrator
Оцінити
(2 голоси)

Певно тому, що я не змагаюся з вітром,


Він мене любить – більше за всіх птахів.


Він дозволяє брати його палітру


З фарбами листя, світла… Неспішний хід


Скоро мене поверне туди, у гавань


Всіх мореплавців, що знають шляхи вітрів.


Лиш домалюю сухі тонкостеблі трави –


Згадку про землю. Спрагу. І схил гори.


Гавань чекає. В’язкішають рухи пензля.


Вітер зітхає – десь поруч. У снах вітрил.


Дякую, вітре. У мене немає претензій.


Гарний фінал безперечно цікавої гри.


Висохне фарба. Пейзаж посміхнеться хитро:


От і самотність. Безрідність. Колишній дім…


Мабуть, тому я й не буду змагатися з вітром –


Є і нема куди мчати наввиперед з ним.