1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Шовкова держава

Шовкова держава (53)

Колись, у дитинстві, мене заворожила ця казка... Я так і бачила її - Шовкову державу, – прекрасну, мальовничу, співучу... І зівсебіч оточену ворогами. Як у кожній казці, все закінчилося щасливо. Чарівна країна дочекалася свого героя. І стали ясними зорі, тихими - води. Нашу казку ще не закінчено. Хочеться вірити, що казкар не забуде законів жанру. А доти кожен, хто живе в краю шовкових трав і напоєного пахощамі вітру, вірить у щастя. І тому - не варто забувати про диво, байдуже проходити повз красу... Ми є такі, які є. Ми живемо тут і сьогодні. Ми - самі собі герої. І все, що в нас є, - наша шовкова держава, країна мрійних і добрих людей, яким не варто забувати, що вони - саме такі...

Вогняного борця – не буде. Буде лиш невблаганна повінь. До години Страшного Суду Ти доточуєш краплі крові.   Ти ладнаєш слова невдатні І муштруєш чуття непевні. Ти не знаєш, коли віддати Всі борги – до одного – кревні.   Ти мовчиш до кінця, до скону, Захлинаючись цим мовчанням, Повертаючись до ікони, Відвертаючись – цілуванням   Хоч краєчку того знамена, По…
І вишніми, і чорними Розшарпана вітрами Жебрачкою у чорному Дорогою до храму.   Довічною, вмирущою, В лахмітті і прикрасах Німою попелюшкою під вікнами палацу   Затерплістю терновою - Вустам, німим уперто Так боги випробовують, Постукавши до смертних   Дзвінкою неминучістю, Ранковою росою, Сопілкою співучою На радіошансоні   Моїм четвертим виміром, Єдиним камертоном, Тоненькою травиною На мертвому бетоні   Того ж…
Сторінка 1 з 2

Мій настрій

Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...

Копия СОН ТРАВА