1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Неприкаяний блазень

Неприкаяний блазень (40)

Як ми живемо? І що означає - жити? Для одних це звичне існування, буденний перебіг подій, інші ж намагаються відчути життя кожною клітинкою. А воно, це життя, як не банально звучить, має не лише світлий бік. І людині, яка живе з розпахнутою настіж душею, болить на гострих зламах долі, у намаганні співіснувати з несправедливістю, підлістю, просто недосконалістю світу.

І тоді гримаса болю кривить обличчя. І багато хто вдягає захисну маску цинізму. А люди говорять - блазень. Так, неприкаяний блазень, солідарний з Р. Е. Хайнлайном: "Люди сміються, бо їм боляче. А сміх - єдиний спосіб зупинити біль". 

13.11.20

Я мовби заїжджена та іномарка

Я мовби заїжджена та іномарка, Якій не поможуть ні фарба, ні тюнінг. Ця тебезалежність – ще гірша, ніж наркоІ значно страшніша за алко- й тютюно-. Немов на вервечці, немов на аркані. Прип’ята до тебе і напнута туго… Якби я вдалася до тебешукання, – Воно би навіки заглючило “Ґуґл”. Все значно простіше. Шукати не треба. Все без варіантів і навіть без…
Опубліковано в Неприкаяний блазень
Детальніше...
16.08.19

Така вже хороша – ну що ти, ну що ти

Така вже хороша – ну що ти, ну що ти. Така вже погана – не треба, не треба. А перш ніж заснути – ковточок гидоти. А перш ніж прокинутись – думка про тебе. Я вже зарікалась не кликати всує. Я вже обіцяла – і встигла забути Про те, що ти – ліки і те, що лікує. Ти разом отрута –…
Опубліковано в Неприкаяний блазень
Детальніше...

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...

Останнє

Спогади

Пошук по тегах

Ключі від ранку Перепустка в вирій Літо марина брацило Чотири пори любові Шовкова держава пам’яті юрчика поезія вірші неприкаяний блазень