Чотири пори любові
Чотири пори любові (3)
11.07.11
Підніми і тримай
Післямова Підніми і тримайСкалку неба замислено-синю.Тоне світ у димахНе збагнеш – весняних чи осінніх.Опадають сніги.Не збагнеш – чи останні, чи перші.Цей надламаний згинТи напевно не скоро довершиш,Бо течуть береги,Нерухоміють води і плеса.Опадають снігиТак безжально і так безтілесо.Чи з тобою чи безВідлітають вітри і тумани.Світ ще пише тебе.По тобі вже лягли океани.Сплеск тремтіння і змах...Не зважай, відлітай, повертайся.Лиш міцніше тримайСкалку…
Опубліковано в
Чотири пори любові
Теги
11.07.11
Той, хто сміється
А той, хто смієтьсяУ чорних глибинах роялю,У різьблених рамах,У глиняних масках і склі,Хто схлипує тихоВ мінливих минаннях опалів, —По тóму – безпам’ять.Мовчання. Загублено слід. І варто теперПозбирати розбурхані звукиУ мушлю з дитинства,Де спить лабіринтом полон...У рамах – імла.І мовчать неприкаяні руки.І маски, і камені.Навіть засліплене скло. Зворожений світ –Без жалю, без пітьми, без печалі.Так хороше снитиЛиш світлі обіцяні…
Опубліковано в
Чотири пори любові
Теги
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Кара за перший злочин в Сонцетяжіння (24.02.20)
- Зоря мого зойку в Я зроду тут живу (20.02.20)
- Половецькі герці в Сонцетяжіння (20.02.20)
- БЛЕФ в І залишаться - вірші (18.02.20)
- Наше світання, наша розмова в Мелодія вічних прощань (17.02.20)
- Благословляю відстань тричі в Мелодія вічних прощань (16.02.20)
- Випало небо снігом в І залишаться - вірші (12.02.20)