Післямова   Підніми і тримайСкалку неба замислено-синю.Тоне світ у димахНе збагнеш – весняних чи осінніх.Опадають сніги.Не збагнеш – чи останні, чи перші.Цей надламаний згинТи напевно не скоро довершиш,Бо течуть береги,Нерухоміють води і плеса.Опадають снігиТак безжально і так безтілесо.Чи з тобою чи безВідлітають вітри і тумани.Світ ще пише тебе.По тобі вже лягли океани.Сплеск тремтіння і змах...Не зважай, відлітай, повертайся.Лиш міцніше тримайСкалку…