1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Пам’яті Юрчика

Пам’яті Юрчика (29)

Втрачати - боляче. Втрачати кохану людину - боляче майже нестерпно. Але, окрім болю, ще залишаються спогади. Залишається почуття вдячності за подароване щастя. Залишаються вірші, написані у радісні хвилини. Приходять нові, суголосні теперішнім відчуттям. І всі вони - для тебе, Юрчику, де б ти не був зараз. Світла пам’ять моєму коханому чоловіку, Юрію В. Нозі.

І коли я ламаю стебла - Мов для наших вінків з тобою,- Задивляюся в наше небо Над розпеченою юрбою   Пролітаю крізь сміх і галас, Проливаюся-поверх гребель... Знаєш,папороть на Купала Я шукатиму вже без тебе.   Облітатиме-часом,часом- Відцвітання плачів на віях, І минеться Медовим Спасом, І відпустить на Маковія.   На Покрову пристане в прийми, А по тому шелесне в…
Я навчилася тиші мудрої Я зустрінуся з нею ввечері Ти скажи мені, як забудемо Злет над гніздами над лелечими   Як зуміємо слід заплутати Щоби спогади відпустили нас Як не згадувать сиві сутінки Перед ночами темно-синіми   Як навчитися прокрадатися Прокиданнями у самотності Як забудемо - перебудемо Тишу споминів серед галасу?   Засміялася заіскрилася Говорила: ти марно молишся Тиша іскрами…

Мій настрій

Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...

Копия СОН ТРАВА