Пам’яті Юрчика
Пам’яті Юрчика (29)
Втрачати - боляче. Втрачати кохану людину - боляче майже нестерпно. Але, окрім болю, ще залишаються спогади. Залишається почуття вдячності за подароване щастя. Залишаються вірші, написані у радісні хвилини. Приходять нові, суголосні теперішнім відчуттям. І всі вони - для тебе, Юрчику, де б ти не був зараз. Світла пам’ять моєму коханому чоловіку, Юрію В. Нозі.
16.08.16
І коли я ламаю стебла
І коли я ламаю стебла - Мов для наших вінків з тобою,- Задивляюся в наше небо Над розпеченою юрбою Пролітаю крізь сміх і галас, Проливаюся-поверх гребель... Знаєш,папороть на Купала Я шукатиму вже без тебе. Облітатиме-часом,часом- Відцвітання плачів на віях, І минеться Медовим Спасом, І відпустить на Маковія. На Покрову пристане в прийми, А по тому шелесне в…
Опубліковано в
Пам’яті Юрчика
19.04.16
Я навчилася тиші мудрої
Я навчилася тиші мудрої Я зустрінуся з нею ввечері Ти скажи мені, як забудемо Злет над гніздами над лелечими Як зуміємо слід заплутати Щоби спогади відпустили нас Як не згадувать сиві сутінки Перед ночами темно-синіми Як навчитися прокрадатися Прокиданнями у самотності Як забудемо - перебудемо Тишу споминів серед галасу? Засміялася заіскрилася Говорила: ти марно молишся Тиша іскрами…
Опубліковано в
Пам’яті Юрчика
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- ЧОРНОБИЛЬ в І залишаться - вірші (26.04.18)
- Ну і де вона в І залишаться - вірші (20.04.18)
- ХОРТИЦЯ в Хортицькі дзвони (20.04.18)
- Роде мій в Хортицькі дзвони (17.04.18)
- За блакитною горою в Хортицькі дзвони (17.04.18)
- Так напоротися- це стовідсотково попасти в І залишаться - вірші (14.04.18)
- Зарегульовано русла річок в І залишаться - вірші (12.04.18)