І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (383)
26.01.21
Аби ти знав, викладачу
Аби ти знав, викладачу, Про що базікаю й мовчу. Тут щось не те. Боюся знов До мене стукає любов. Ми суперечки ведемо, Але звучать вони, немов Дует Одарки й Карася, І співчуває група вся. П’янить мене цей ризик гри. Вже розучились говорить Мої вуста. І тільки очі Сказати невимовне хочуть. Я долі опускаю їх: Іди-но до дітей…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
25.01.21
І Ви - десь поруч
А Ви – десь поруч… Вибачте: Ви – десь, А поруч – дощ, у грудні недоречний. Ще ж я без Вас переживу цей день. Цей – проживу. А завтра буде втеча. Бо завтра я сховаюся від Вас В щасливий сміх, в безжурну хуртовину, У білий сніг, у білий – білий вальс, У власну неприкаяну провину.
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- За далеким синім обрієм в Я зроду тут живу (22.02.21)
- Вимережу з гамору і криків в Благовіст (18.02.21)
- Котрийсь сон канапа марить в Благовіст (17.02.21)
- Хай буде день – зелений і терпкий в Я зроду тут живу (14.02.21)
- Я набираю номер твій в Мелодія вічних прощань (14.02.21)
- Вар’ятство. Збочення. Чаклунство в Мелодія вічних прощань (08.02.21)
- Ти не зумієш відшукати в Сонцетяжіння (02.02.21)