1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (418)

26.04.22

Чорнобиль

Тихий вітер мертві трави клонить, І здається, все от-от засне... Відлунали горя чорні дзвони, Відсивіло небо весняне. Плачем наполохані лелеки Відкружляли у височині, Полетіли – вже не крик, не клекіт – Лиш нечутний стогін в напівсні. Тільки Смерть блукає тут, незрима, Але й їй притулку не знайти: Чорними, порожніми очима Дивляться покинуті хати. 1992
Опубліковано в І залишаться - вірші
Детальніше...
24.02.22

Бузковий дощ

Хто у теплі, хто за теплом, А він – чому, не доберу я – Живе за ранком, мов за склом, Живе – й дощі свої фарбує. Якщо немає листонош, А дні непевні і невправні – То падає бузковий дощ, Терпкий, неначе сад у травні. Буває дощ, неначе ніч І він у морок, наче в море, Жбурляє попіл від облич –…
Опубліковано в І залишаться - вірші
Детальніше...
Сторінка 1 з 10