1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (217)

Мені не сестра, не мати – життя моє, подих, біль, – земля моя. Чисто і свято Кохаю її - в собі Ношу під серцем, мов сина, І в серці, неначе любов: Здається, в мені невпинно Біжить вона, а не кров І я її так кохаю, Що зношу сором, мов свій. Що сльози її збігають З-під болем змежених вій У кров…
Тонкий і чистий звук – Мов вінця кришталю, Омиті і тонкі, Під пальцями співають До першого «пробач» Від першого «люблю» - Два потяги, метро і швидкісні трамваї   А ще – гіркий полин, Не менш гіркий мигдаль, Гірчинка у вині… І тільки біль – солодкий Сестричка самота І подруга біда Сотають в кроснах день підсвічено – короткий   Та поміж…